CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Kin. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1 Kings

Chapter 2

1 Now the days3117 of David1732 drew nigh7126 that he should die;4191 and he charged6680 853 Solomon8010 his son,1121 saying,559

2 I595 go1980 the way1870 of all3605 the earth:776 be thou strong2388 therefore, and show1961 thyself a man;376

3 And keep8104 853 the charge4931 of the LORD3068 thy God,430 to walk1980 in his ways,1870 to keep8104 his statutes,2708 and his commandments,4687 and his judgments,4941 and his testimonies,5715 as it is written3789 in853 the law8451 of Moses,4872 that4616 thou mayest prosper7919 in all3605 that834 thou doest,6213 and whithersoever3605 834 8033 thou turnest6437 thyself:

4 That4616 the LORD3068 may continue6965 853 his word1697 which834 he spoke1696 concerning5921 me, saying,559 If518 thy children1121 take heed8104 to853 their way,1870 to walk1980 before6440 me in truth571 with all3605 their heart3824 and with all3605 their soul,5315 there shall not3808 fail3772 thee (said559 he) a man376 on4480 5921 the throne3678 of Israel.3478

5 Moreover1571 thou859 knowest3045 also853 what834 Joab3097 the son1121 of Zeruiah6870 did6213 to me, and what834 he did6213 to the two8147 captains8269 of the hosts6635 of Israel,3478 unto Abner74 the son1121 of Ner,5369 and unto Amasa6021 the son1121 of Jether,3500 whom he slew,2026 and shed7760 the blood1818 of war4421 in peace,7965 and put5414 the blood1818 of war4421 upon his girdle2290 that834 was about his loins,4975 and in his shoes5275 that834 were on his feet.7272

6 Do6213 therefore according to thy wisdom,2451 and let not3808 his hoar head7872 go down3381 to the grave7585 in peace.7965

7 But show6213 kindness2617 unto the sons1121 of Barzillai1271 the Gileadite,1569 and let them be1961 of those that eat398 at thy table:7979 for3588 so3651 they came7126 to413 me when I fled1272 because4480 6440 of Absalom53 thy brother.251

8 And, behold,2009 thou hast with5973 thee Shimei8096 the son1121 of Gera,1617 a Benjamite1145 of Bahurim,4480 980 which1931 cursed7043 me with a grievous4834 curse7045 in the day3117 when I went1980 to Mahanaim:4266 but he1931 came down3381 to meet7125 me at Jordan,3383 and I swore7650 to him by the LORD,3068 saying,559 I will not518 put thee to death4191 with the sword.2719

9 Now6258 therefore hold him not guiltless:408 5352 for3588 thou859 art a wise2450 man,376 and knowest3045 853 what834 thou oughtest to do6213 unto him; but his853 hoar head7872 bring thou down3381 to the grave7585 with blood.1818

10 So David1732 slept7901 with5973 his fathers,1 and was buried6912 in the city5892 of David.1732

11 And the days3117 that834 David1732 reigned4427 over5921 Israel3478 were forty705 years:8141 seven7651 years8141 reigned4427 he in Hebron,2275 and thirty7970 and three7969 years8141 reigned4427 he in Jerusalem.3389

12 Then sat3427 Solomon8010 upon5921 the throne3678 of David1732 his father;1 and his kingdom4438 was established3559 greatly.3966

13 And Adonijah138 the son1121 of Haggith2294 came935 to413 Bath-sheba1339 the mother517 of Solomon.8010 And she said,559 Comest935 thou peaceably?7965 And he said,559 Peaceably.7965

14 He said559 moreover, I have somewhat to say1697 unto413 thee. And she said,559 Say on.1696

15 And he said,559 Thou859 knowest3045 that3588 the kingdom4410 was1961 mine, and that all3605 Israel3478 set7760 their faces6440 on5921 me, that I should reign:4427 howbeit the kingdom4410 is turned about,5437 and is become1961 my brother's:251 for3588 it was1961 his from the LORD.4480 3068

16 And now6258 I595 ask7592 one259 petition7596 of4480 854 thee, deny7725 853 6440 me not.408 And she said559 unto413 him, Say on.1696

17 And he said,559 Speak,559 I pray thee,4994 unto Solomon8010 the king,4428 (for3588 he will not3808 say thee nay,)7725 853 6440 that he give5414 me853 Abishag49 the Shunammite7767 to wife.802

18 And Bath-sheba1339 said,559 Well;2896 I595 will speak1696 for5921 thee unto413 the king.4428

19 Bath-sheba1339 therefore went935 unto413 king4428 Solomon,8010 to speak1696 unto him for5921 Adonijah.138 And the king4428 rose up6965 to meet7122 her, and bowed himself7812 unto her, and sat down3427 on5921 his throne,3678 and caused a seat3678 to be set7760 for the king's4428 mother;517 and she sat3427 on his right hand.3225

20 Then she said,559 I595 desire7592 one259 small6996 petition7596 of4480 thee; I pray thee, say me not nay.408 7725 853 6440 And the king4428 said559 unto her, Ask on,7592 my mother:517 for3588 I will not3808 say thee nay.7725 853 6440

21 And she said,559 Let853 Abishag49 the Shunammite7767 be given5414 to Adonijah138 thy brother251 to wife.802

22 And king4428 Solomon8010 answered6030 and said559 unto his mother,517 And why4100 dost thou859 ask7592 853 Abishag49 the Shunammite7767 for Adonijah?138 ask7592 for him853 the kingdom4410 also; for3588 he1931 is mine4480 elder1419 brother;251 even for him, and for Abiathar54 the priest,3548 and for Joab3097 the son1121 of Zeruiah.6870

23 Then king4428 Solomon8010 swore7650 by the LORD,3068 saying,559 God430 do6213 so3541 to me, and more3254 also,3541 if3588 Adonijah138 have not spoken1696 853 this2088 word1697 against his own life.5315

24 Now6258 therefore, as the LORD3068 liveth,2416 which834 hath established3559 me, and set3427 me on5921 the throne3678 of David1732 my father,1 and who834 hath made6213 me a house,1004 as834 he promised,1696 Adonijah138 shall be put to death4191 this day.3117

25 And king4428 Solomon8010 sent7971 by the hand3027 of Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada;3077 and he fell6293 upon him that he died.4191

26 And unto Abiathar54 the priest3548 said559 the king,4428 Get1980 thee to Anathoth,6068 unto5921 thine own fields;7704 for3588 thou859 art worthy376 of death:4194 but I will not3808 at this2088 time3117 put thee to death,4191 because3588 thou didst bear5375 853 the ark727 of the Lord136 GOD3068 before6440 David1732 my father,1 and because3588 thou hast been afflicted6031 in all3605 wherein834 my father1 was afflicted.6031

27 So Solomon8010 thrust out1644 853 Abiathar54 from being4480 1961 priest3548 unto the LORD;3068 that he might fulfill4390 853 the word1697 of the LORD,3068 which834 he spoke1696 concerning5921 the house1004 of Eli5941 in Shiloh.7887

28 Then tidings8052 came935 to5704 Joab:3097 for3588 Joab3097 had turned5186 after310 Adonijah,138 though he turned5186 not3808 after310 Absalom.53 And Joab3097 fled5127 unto413 the tabernacle168 of the LORD,3068 and caught hold2388 on the horns7161 of the altar.4196

29 And it was told5046 king4428 Solomon8010 that3588 Joab3097 was fled5127 unto413 the tabernacle168 of the LORD;3068 and, behold,2009 he is by681 the altar.4196 Then Solomon8010 sent7971 853 Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada,3077 saying,559 Go,1980 fall6293 upon him.

30 And Benaiah1141 came935 to413 the tabernacle168 of the LORD,3068 and said559 unto413 him, Thus3541 saith559 the king,4428 Come forth.3318 And he said,559 Nay;3808 but3588 I will die4191 here.6311 And Benaiah1141 brought7725 853 the king4428 word1697 again, saying,559 Thus3541 said1696 Joab,3097 and thus3541 he answered6030 me.

31 And the king4428 said559 unto him, Do6213 as834 he hath said,1696 and fall6293 upon him, and bury6912 him; that thou mayest take away5493 the innocent2600 blood,1818 which834 Joab3097 shed,8210 from4480 5921 me, and from4480 5921 the house1004 of my father.1

32 And the LORD3068 shall return7725 853 his blood1818 upon5921 his own head,7218 who834 fell6293 upon two8147 men376 more righteous6662 and better2896 than4480 he, and slew2026 them with the sword,2719 my father1 David1732 not3808 knowing3045 thereof, to wit,853 Abner74 the son1121 of Ner,5369 captain8269 of the host6635 of Israel,3478 and Amasa6021 the son1121 of Jether,3500 captain8269 of the host6635 of Judah.3063

33 Their blood1818 shall therefore return7725 upon the head7218 of Joab,3097 and upon the head7218 of his seed2233 forever:5769 but upon David,1732 and upon his seed,2233 and upon his house,1004 and upon his throne,3678 shall there be1961 peace7965 forever5704 5769 from4480 5973 the LORD.3068

34 So Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada3077 went up,5927 and fell6293 upon him, and slew4191 him: and he was buried6912 in his own house1004 in the wilderness.4057

35 And the king4428 put5414 853 Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada3077 in his room8478 over5921 the host:6635 and Zadok6659 the priest3548 did the king4428 put5414 in the room8478 of Abiathar.54

36 And the king4428 sent7971 and called7121 for Shimei,8096 and said559 unto him, Build1129 thee a house1004 in Jerusalem,3389 and dwell3427 there,8033 and go not forth3808 3318 thence4480 8033 any575 whither.575

37 For it shall be,1961 that on the day3117 thou goest out,3318 and passest over5674 853 the brook5158 Kidron,6939 thou shalt know3045 for certain3045 that3588 thou shalt surely die:4191 4191 thy blood1818 shall be1961 upon thine own head.7218

38 And Shimei8096 said559 unto the king,4428 The saying1697 is good:2896 as834 my lord113 the king4428 hath said,1696 so3651 will thy servant5650 do.6213 And Shimei8096 dwelt3427 in Jerusalem3389 many7227 days.3117

39 And it came to pass1961 at the end4480 7093 of three7969 years,8141 that two8147 of the servants5650 of Shimei8096 ran away1272 unto413 Achish397 son1121 of Maachah4601 king4428 of Gath.1661 And they told5046 Shimei,8096 saying,559 Behold,2009 thy servants5650 be in Gath.1661

40 And Shimei8096 arose,6965 and saddled2280 853 his ass,2543 and went1980 to Gath1661 to413 Achish397 to seek1245 853 his servants:5650 and Shimei8096 went,1980 and brought935 853 his servants5650 from Gath.4480 1661

41 And it was told5046 Solomon8010 that3588 Shimei8096 had gone1980 from Jerusalem4480 3389 to Gath,1661 and was come again.7725

42 And the king4428 sent7971 and called7121 for Shimei,8096 and said559 unto413 him, Did I not3808 make thee to swear7650 by the LORD,3068 and protested5749 unto thee, saying,559 Know for a certain,3045 3045 on the day3117 thou goest out,3318 and walkest abroad1980 any575 whither,575 that3588 thou shalt surely die?4191 4191 and thou saidst559 unto413 me, The word1697 that I have heard8085 is good.2896

43 Why4069 then hast thou not3808 kept8104 853 the oath7621 of the LORD,3068 and the commandment4687 that834 I have charged6680 thee5921 with?

44 The king4428 said559 moreover to413 Shimei,8096 Thou859 knowest3045 853 all3605 the wickedness7451 which834 thine heart3824 is privy to,3045 that834 thou didst6213 to David1732 my father:1 therefore the LORD3068 shall return7725 853 thy wickedness7451 upon thine own head;7218

45 And king4428 Solomon8010 shall be blessed,1288 and the throne3678 of David1732 shall be1961 established3559 before6440 the LORD3068 forever.5704 5769

46 So the king4428 commanded6680 853 Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada;3077 which went out,3318 and fell6293 upon him, that he died.4191 And the kingdom4467 was established3559 in the hand3027 of Solomon.8010

1-а царiв

Розділ 2

1 І набли́зилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:

2 „Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцни́й та станеш мужем.

3 І будеш ти стерегти́ нака́зи Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти́ постанови Його, заповіді Його, та устави Його й сві́дчення Його, як писано в Мойсеєвім Зако́ні, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди зве́рнешся,

4 щоб ви́повнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу ніко́му від тебе на троні Ізраїлевім!

5 А також ти знаєш, що́ зробив мені Йоа́в, син Церуїн, що́ зробив він двом провідника́м Ізраїлевих військ, — Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і попля́мив воєнною кров'ю свого пояса, що на сте́гнах його, та санда́лі свої, що на нога́х його.

6 І ти зро́биш за своєю мудрістю, і не даси зни́зитися сивині́ його мирно до шео́лу.

7 А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до ме́не, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.

8 А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокля́в був мене гострим прокля́ттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йорда́ну стрі́нути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем!

9 А тепер не прощай йому́, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що́ зробити йому, — і ти сивину́ його зведе́ш у крові до шео́лу“.

10 І спочив Давид з батьками своїми, і був похо́ваний у Давидовім Місті.

11 А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.

12 І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царюва́ння було дуже міцне́.

13 І прийшов Адо́нія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: „Чи при́хід твій — з миром?“ І він відказав: „З миром“.

14 І сказав: „Справа в мене до те́бе“. А вона відказала: „Говори!“

15 І він сказав: „Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і доста́лось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.

16 А тепер одне бажа́ння жадаю я від тебе: Не відмовляй мені!“ А вона сказала йому: „Говори!“

17 І він сказав: „Скажи цареві Соломонові, — бо він не відмовить тобі, — щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку“.

18 І сказала Вірсавія: „Добре, — я скажу́ про тебе царе́ві“.

19 І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по прави́ці його.

20 І сказала вона: „Одне мале жада́ння бажаю я від тебе, — не відмов мені“. І сказав їй цар: „Жадай, мати моя, бо я не відмо́влю тобі“.

21 І сказала вона: „Нехай шунаммітка Авішаґ буде да́на братові твоєму Адонії за жінку“.

22 І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: „І на́що ти про́сиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, ста́рший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина“!

23 І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: „Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...

24 А тепер, — як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, — сьогодні буде вбитий Адо́нія!“

25 І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, — і він ура́зив його, і той помер...

26 А священикові Евіятарові цар сказав: „Іди до Анатоту на поля́ свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько“.

27 І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб ви́повнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло́ на дім Іліїв.

28 А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопи́вся за роги же́ртівника...

29 І доне́сено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: „Іди, — урази́ його!“

30 І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: „Так сказав цар: Вийди!“ А той відказав: „Ні, я тут помру!“ І передав Беная цареві це слово, говорячи: „Так сказав Йоав, і так відповів мені“.

31 І сказав йому цар: „Зроби, як я говорив, і врази́ його. І поховаєш його, і зді́ймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.

32 І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він ура́зив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мече́м, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника́ Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника́ Юдиного війська.

33 І нехай зве́рнеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки“.

34 І пішов Беная, Єгоядин син, і вра́зив його, та й убив його. І був він похо́ваний у своїм домі в пустині.

35 А цар, замість нього, настанови́в над ві́йськом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.

36 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: „Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не ви́йдеш звідти ані сюди, ані туди.

37 І буде того дня, як ти ви́йдеш і пере́йдеш поток Кедро́н, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!“

38 І сказав Шім'ї до царя: „Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій'.“ І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.

39 І сталося в кінці трьох років, і втекли́ двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І доне́сли Шім'ї, говорячи: „Ось раби́ твої в Ґаті!“

40 І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.

41 А Соломонові доне́сено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.

42 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: „Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти ви́йдеш і пі́деш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.

43 І чому́ ти не додержувався Господньої прися́ги та нака́за, що я наказав був тобі?“

44 І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.

45 А цар Соломон — благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки“.

46 І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вра́зив його, — і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці.

1 Kings

Chapter 2

1-а царiв

Розділ 2

1 Now the days3117 of David1732 drew nigh7126 that he should die;4191 and he charged6680 853 Solomon8010 his son,1121 saying,559

1 І набли́зилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:

2 I595 go1980 the way1870 of all3605 the earth:776 be thou strong2388 therefore, and show1961 thyself a man;376

2 „Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцни́й та станеш мужем.

3 And keep8104 853 the charge4931 of the LORD3068 thy God,430 to walk1980 in his ways,1870 to keep8104 his statutes,2708 and his commandments,4687 and his judgments,4941 and his testimonies,5715 as it is written3789 in853 the law8451 of Moses,4872 that4616 thou mayest prosper7919 in all3605 that834 thou doest,6213 and whithersoever3605 834 8033 thou turnest6437 thyself:

3 І будеш ти стерегти́ нака́зи Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти́ постанови Його, заповіді Його, та устави Його й сві́дчення Його, як писано в Мойсеєвім Зако́ні, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди зве́рнешся,

4 That4616 the LORD3068 may continue6965 853 his word1697 which834 he spoke1696 concerning5921 me, saying,559 If518 thy children1121 take heed8104 to853 their way,1870 to walk1980 before6440 me in truth571 with all3605 their heart3824 and with all3605 their soul,5315 there shall not3808 fail3772 thee (said559 he) a man376 on4480 5921 the throne3678 of Israel.3478

4 щоб ви́повнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу ніко́му від тебе на троні Ізраїлевім!

5 Moreover1571 thou859 knowest3045 also853 what834 Joab3097 the son1121 of Zeruiah6870 did6213 to me, and what834 he did6213 to the two8147 captains8269 of the hosts6635 of Israel,3478 unto Abner74 the son1121 of Ner,5369 and unto Amasa6021 the son1121 of Jether,3500 whom he slew,2026 and shed7760 the blood1818 of war4421 in peace,7965 and put5414 the blood1818 of war4421 upon his girdle2290 that834 was about his loins,4975 and in his shoes5275 that834 were on his feet.7272

5 А також ти знаєш, що́ зробив мені Йоа́в, син Церуїн, що́ зробив він двом провідника́м Ізраїлевих військ, — Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і попля́мив воєнною кров'ю свого пояса, що на сте́гнах його, та санда́лі свої, що на нога́х його.

6 Do6213 therefore according to thy wisdom,2451 and let not3808 his hoar head7872 go down3381 to the grave7585 in peace.7965

6 І ти зро́биш за своєю мудрістю, і не даси зни́зитися сивині́ його мирно до шео́лу.

7 But show6213 kindness2617 unto the sons1121 of Barzillai1271 the Gileadite,1569 and let them be1961 of those that eat398 at thy table:7979 for3588 so3651 they came7126 to413 me when I fled1272 because4480 6440 of Absalom53 thy brother.251

7 А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до ме́не, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.

8 And, behold,2009 thou hast with5973 thee Shimei8096 the son1121 of Gera,1617 a Benjamite1145 of Bahurim,4480 980 which1931 cursed7043 me with a grievous4834 curse7045 in the day3117 when I went1980 to Mahanaim:4266 but he1931 came down3381 to meet7125 me at Jordan,3383 and I swore7650 to him by the LORD,3068 saying,559 I will not518 put thee to death4191 with the sword.2719

8 А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокля́в був мене гострим прокля́ттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йорда́ну стрі́нути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем!

9 Now6258 therefore hold him not guiltless:408 5352 for3588 thou859 art a wise2450 man,376 and knowest3045 853 what834 thou oughtest to do6213 unto him; but his853 hoar head7872 bring thou down3381 to the grave7585 with blood.1818

9 А тепер не прощай йому́, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що́ зробити йому, — і ти сивину́ його зведе́ш у крові до шео́лу“.

10 So David1732 slept7901 with5973 his fathers,1 and was buried6912 in the city5892 of David.1732

10 І спочив Давид з батьками своїми, і був похо́ваний у Давидовім Місті.

11 And the days3117 that834 David1732 reigned4427 over5921 Israel3478 were forty705 years:8141 seven7651 years8141 reigned4427 he in Hebron,2275 and thirty7970 and three7969 years8141 reigned4427 he in Jerusalem.3389

11 А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.

12 Then sat3427 Solomon8010 upon5921 the throne3678 of David1732 his father;1 and his kingdom4438 was established3559 greatly.3966

12 І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царюва́ння було дуже міцне́.

13 And Adonijah138 the son1121 of Haggith2294 came935 to413 Bath-sheba1339 the mother517 of Solomon.8010 And she said,559 Comest935 thou peaceably?7965 And he said,559 Peaceably.7965

13 І прийшов Адо́нія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: „Чи при́хід твій — з миром?“ І він відказав: „З миром“.

14 He said559 moreover, I have somewhat to say1697 unto413 thee. And she said,559 Say on.1696

14 І сказав: „Справа в мене до те́бе“. А вона відказала: „Говори!“

15 And he said,559 Thou859 knowest3045 that3588 the kingdom4410 was1961 mine, and that all3605 Israel3478 set7760 their faces6440 on5921 me, that I should reign:4427 howbeit the kingdom4410 is turned about,5437 and is become1961 my brother's:251 for3588 it was1961 his from the LORD.4480 3068

15 І він сказав: „Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і доста́лось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.

16 And now6258 I595 ask7592 one259 petition7596 of4480 854 thee, deny7725 853 6440 me not.408 And she said559 unto413 him, Say on.1696

16 А тепер одне бажа́ння жадаю я від тебе: Не відмовляй мені!“ А вона сказала йому: „Говори!“

17 And he said,559 Speak,559 I pray thee,4994 unto Solomon8010 the king,4428 (for3588 he will not3808 say thee nay,)7725 853 6440 that he give5414 me853 Abishag49 the Shunammite7767 to wife.802

17 І він сказав: „Скажи цареві Соломонові, — бо він не відмовить тобі, — щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку“.

18 And Bath-sheba1339 said,559 Well;2896 I595 will speak1696 for5921 thee unto413 the king.4428

18 І сказала Вірсавія: „Добре, — я скажу́ про тебе царе́ві“.

19 Bath-sheba1339 therefore went935 unto413 king4428 Solomon,8010 to speak1696 unto him for5921 Adonijah.138 And the king4428 rose up6965 to meet7122 her, and bowed himself7812 unto her, and sat down3427 on5921 his throne,3678 and caused a seat3678 to be set7760 for the king's4428 mother;517 and she sat3427 on his right hand.3225

19 І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по прави́ці його.

20 Then she said,559 I595 desire7592 one259 small6996 petition7596 of4480 thee; I pray thee, say me not nay.408 7725 853 6440 And the king4428 said559 unto her, Ask on,7592 my mother:517 for3588 I will not3808 say thee nay.7725 853 6440

20 І сказала вона: „Одне мале жада́ння бажаю я від тебе, — не відмов мені“. І сказав їй цар: „Жадай, мати моя, бо я не відмо́влю тобі“.

21 And she said,559 Let853 Abishag49 the Shunammite7767 be given5414 to Adonijah138 thy brother251 to wife.802

21 І сказала вона: „Нехай шунаммітка Авішаґ буде да́на братові твоєму Адонії за жінку“.

22 And king4428 Solomon8010 answered6030 and said559 unto his mother,517 And why4100 dost thou859 ask7592 853 Abishag49 the Shunammite7767 for Adonijah?138 ask7592 for him853 the kingdom4410 also; for3588 he1931 is mine4480 elder1419 brother;251 even for him, and for Abiathar54 the priest,3548 and for Joab3097 the son1121 of Zeruiah.6870

22 І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: „І на́що ти про́сиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, ста́рший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина“!

23 Then king4428 Solomon8010 swore7650 by the LORD,3068 saying,559 God430 do6213 so3541 to me, and more3254 also,3541 if3588 Adonijah138 have not spoken1696 853 this2088 word1697 against his own life.5315

23 І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: „Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...

24 Now6258 therefore, as the LORD3068 liveth,2416 which834 hath established3559 me, and set3427 me on5921 the throne3678 of David1732 my father,1 and who834 hath made6213 me a house,1004 as834 he promised,1696 Adonijah138 shall be put to death4191 this day.3117

24 А тепер, — як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, — сьогодні буде вбитий Адо́нія!“

25 And king4428 Solomon8010 sent7971 by the hand3027 of Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada;3077 and he fell6293 upon him that he died.4191

25 І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, — і він ура́зив його, і той помер...

26 And unto Abiathar54 the priest3548 said559 the king,4428 Get1980 thee to Anathoth,6068 unto5921 thine own fields;7704 for3588 thou859 art worthy376 of death:4194 but I will not3808 at this2088 time3117 put thee to death,4191 because3588 thou didst bear5375 853 the ark727 of the Lord136 GOD3068 before6440 David1732 my father,1 and because3588 thou hast been afflicted6031 in all3605 wherein834 my father1 was afflicted.6031

26 А священикові Евіятарові цар сказав: „Іди до Анатоту на поля́ свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько“.

27 So Solomon8010 thrust out1644 853 Abiathar54 from being4480 1961 priest3548 unto the LORD;3068 that he might fulfill4390 853 the word1697 of the LORD,3068 which834 he spoke1696 concerning5921 the house1004 of Eli5941 in Shiloh.7887

27 І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб ви́повнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло́ на дім Іліїв.

28 Then tidings8052 came935 to5704 Joab:3097 for3588 Joab3097 had turned5186 after310 Adonijah,138 though he turned5186 not3808 after310 Absalom.53 And Joab3097 fled5127 unto413 the tabernacle168 of the LORD,3068 and caught hold2388 on the horns7161 of the altar.4196

28 А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопи́вся за роги же́ртівника...

29 And it was told5046 king4428 Solomon8010 that3588 Joab3097 was fled5127 unto413 the tabernacle168 of the LORD;3068 and, behold,2009 he is by681 the altar.4196 Then Solomon8010 sent7971 853 Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada,3077 saying,559 Go,1980 fall6293 upon him.

29 І доне́сено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: „Іди, — урази́ його!“

30 And Benaiah1141 came935 to413 the tabernacle168 of the LORD,3068 and said559 unto413 him, Thus3541 saith559 the king,4428 Come forth.3318 And he said,559 Nay;3808 but3588 I will die4191 here.6311 And Benaiah1141 brought7725 853 the king4428 word1697 again, saying,559 Thus3541 said1696 Joab,3097 and thus3541 he answered6030 me.

30 І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: „Так сказав цар: Вийди!“ А той відказав: „Ні, я тут помру!“ І передав Беная цареві це слово, говорячи: „Так сказав Йоав, і так відповів мені“.

31 And the king4428 said559 unto him, Do6213 as834 he hath said,1696 and fall6293 upon him, and bury6912 him; that thou mayest take away5493 the innocent2600 blood,1818 which834 Joab3097 shed,8210 from4480 5921 me, and from4480 5921 the house1004 of my father.1

31 І сказав йому цар: „Зроби, як я говорив, і врази́ його. І поховаєш його, і зді́ймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.

32 And the LORD3068 shall return7725 853 his blood1818 upon5921 his own head,7218 who834 fell6293 upon two8147 men376 more righteous6662 and better2896 than4480 he, and slew2026 them with the sword,2719 my father1 David1732 not3808 knowing3045 thereof, to wit,853 Abner74 the son1121 of Ner,5369 captain8269 of the host6635 of Israel,3478 and Amasa6021 the son1121 of Jether,3500 captain8269 of the host6635 of Judah.3063

32 І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він ура́зив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мече́м, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника́ Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника́ Юдиного війська.

33 Their blood1818 shall therefore return7725 upon the head7218 of Joab,3097 and upon the head7218 of his seed2233 forever:5769 but upon David,1732 and upon his seed,2233 and upon his house,1004 and upon his throne,3678 shall there be1961 peace7965 forever5704 5769 from4480 5973 the LORD.3068

33 І нехай зве́рнеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки“.

34 So Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada3077 went up,5927 and fell6293 upon him, and slew4191 him: and he was buried6912 in his own house1004 in the wilderness.4057

34 І пішов Беная, Єгоядин син, і вра́зив його, та й убив його. І був він похо́ваний у своїм домі в пустині.

35 And the king4428 put5414 853 Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada3077 in his room8478 over5921 the host:6635 and Zadok6659 the priest3548 did the king4428 put5414 in the room8478 of Abiathar.54

35 А цар, замість нього, настанови́в над ві́йськом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.

36 And the king4428 sent7971 and called7121 for Shimei,8096 and said559 unto him, Build1129 thee a house1004 in Jerusalem,3389 and dwell3427 there,8033 and go not forth3808 3318 thence4480 8033 any575 whither.575

36 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: „Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не ви́йдеш звідти ані сюди, ані туди.

37 For it shall be,1961 that on the day3117 thou goest out,3318 and passest over5674 853 the brook5158 Kidron,6939 thou shalt know3045 for certain3045 that3588 thou shalt surely die:4191 4191 thy blood1818 shall be1961 upon thine own head.7218

37 І буде того дня, як ти ви́йдеш і пере́йдеш поток Кедро́н, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!“

38 And Shimei8096 said559 unto the king,4428 The saying1697 is good:2896 as834 my lord113 the king4428 hath said,1696 so3651 will thy servant5650 do.6213 And Shimei8096 dwelt3427 in Jerusalem3389 many7227 days.3117

38 І сказав Шім'ї до царя: „Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій'.“ І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.

39 And it came to pass1961 at the end4480 7093 of three7969 years,8141 that two8147 of the servants5650 of Shimei8096 ran away1272 unto413 Achish397 son1121 of Maachah4601 king4428 of Gath.1661 And they told5046 Shimei,8096 saying,559 Behold,2009 thy servants5650 be in Gath.1661

39 І сталося в кінці трьох років, і втекли́ двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І доне́сли Шім'ї, говорячи: „Ось раби́ твої в Ґаті!“

40 And Shimei8096 arose,6965 and saddled2280 853 his ass,2543 and went1980 to Gath1661 to413 Achish397 to seek1245 853 his servants:5650 and Shimei8096 went,1980 and brought935 853 his servants5650 from Gath.4480 1661

40 І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.

41 And it was told5046 Solomon8010 that3588 Shimei8096 had gone1980 from Jerusalem4480 3389 to Gath,1661 and was come again.7725

41 А Соломонові доне́сено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.

42 And the king4428 sent7971 and called7121 for Shimei,8096 and said559 unto413 him, Did I not3808 make thee to swear7650 by the LORD,3068 and protested5749 unto thee, saying,559 Know for a certain,3045 3045 on the day3117 thou goest out,3318 and walkest abroad1980 any575 whither,575 that3588 thou shalt surely die?4191 4191 and thou saidst559 unto413 me, The word1697 that I have heard8085 is good.2896

42 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: „Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти ви́йдеш і пі́деш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.

43 Why4069 then hast thou not3808 kept8104 853 the oath7621 of the LORD,3068 and the commandment4687 that834 I have charged6680 thee5921 with?

43 І чому́ ти не додержувався Господньої прися́ги та нака́за, що я наказав був тобі?“

44 The king4428 said559 moreover to413 Shimei,8096 Thou859 knowest3045 853 all3605 the wickedness7451 which834 thine heart3824 is privy to,3045 that834 thou didst6213 to David1732 my father:1 therefore the LORD3068 shall return7725 853 thy wickedness7451 upon thine own head;7218

44 І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.

45 And king4428 Solomon8010 shall be blessed,1288 and the throne3678 of David1732 shall be1961 established3559 before6440 the LORD3068 forever.5704 5769

45 А цар Соломон — благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки“.

46 So the king4428 commanded6680 853 Benaiah1141 the son1121 of Jehoiada;3077 which went out,3318 and fell6293 upon him, that he died.4191 And the kingdom4467 was established3559 in the hand3027 of Solomon.8010

46 І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вра́зив його, — і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці.